- додільний
- —————————————————————————————доді́льнийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
додільний — а, е, розм. 1) Довгий, до самої долівки, викроєний з суцільного шматка тканини (перев. полотна). 2) рідко. Високої якості … Український тлумачний словник
довгий — 1) (який має велику довжину), довжелезний, довженний, довжезний; довгуватий, довгенький (досить / надто довгий); доземний, додільний 2) (який займає великий відтинок часу), тривалий, довгочасний … Словник синонімів української мови